Дорогі мої учні! На превеликий жаль, сталося те, чого я боялася найбільше: ВІЙНА. Як вчитель історії я часто замислювалася над тим, як людство протягом мільйонів років переживало війни? Вони були різні: великі та малі, громадянські та світові, загарбницькі та несправедливі і багато-багато інших. Війна була і залишається способом проведення політики! Пам'ятаєте, на уроках я вас запевняла, що найважливішою цінностю ХХІ століття є людське життя!? А зараз сама у це не вірю. Український народ гине, страждає, поневіряється, принижується, голодає, виживає... Можу продовжувати ще. Хто подібне допустив? Чому немає реального міжнародного захисту? А як щодо дотримання прав людей? На ці питання я хочу почути відповіді зараз. Не в майбутньому, коли ВІЙНА зайде в стадію затягування, а саме зараз! Бо саме зараз помирають люди! Дорогі мої учні! На ваших очах пишеться історія. У кожного з вас буде своя маленька історія війни. Я всім вам бажаю витримати це лихоліття, вижити, вистоя